Як кажуть, „Батьків не обирають” і нажаль деякі з них частково або зовсім не приділяють уваги свої неповнолітнім дітям, тим самим порушують подальше становлення та розвиток їх дитини у нашому суспільстві. Крім того вони порушують норми чинного законодавства, деякі з них ми зараз розглянемо.

По перше треба визначити обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Ці обов’язки добре висвітлені у ст.150 Сімейного Кодексу України, а саме:

1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Як що є обов’язки, то є і відповідальність!

Кодексом України про адміністративні правопорушення, у ст. 184, передбачено, за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей наступну відповідальність:

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51грн).

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 68 грн.).

Крім того, передбачена відповідальність батьків за протиправні дії, здійснені їх дітьми. Так, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.).

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, тобто суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 170 до 340).

Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 136 грн.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Але у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють, саме це говорить пр те, що вчинення дітьми протиправних дій є наслідком недбалого підходу батьками до обов'язків щодо виховання дітей.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Як ви розумієте ухилення від сплати штрафу має дуже погані наслідки аж до накладання арешту на власне майно.

Батькам які не виконують своїх обов’язки щодо виховання дитини, і яки важать що їм легше сплати штраф, і на цьому всі їх обов’язки припиняться, до відома нагадуємо наступне:

Кримінальним кодексом України, а сам ст. 166 передбачено, за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Крім того, наслідком невиконання батьками своїх обов’язків може стати позбавлення батьківських прав. Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Правові наслідки позбавлення батьківських прав (згідно ст. 166 Сімейного Кодексу України)

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. На жаль статистичні відомості свідчать про те що у Гагарінському районі м. Севастополя існують факти такої поведінки вчинення дій батьками, опікунами чи піклувальниками.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

З початку року за рішенням суду 44 батьків було позбавлено батьківських прав.

За інформацією Відділу кримінальної міліції по справам неповнолітніх Гагарінського району, з початку 2007 року по ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей” було порушено 141 адміністративна справа, та по ст. 166. Кримінального кодексу Країни „Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування” порушено 2 кримінальні справи.

За числами сухої статистики ховаються долі дітей та їх майбутнє. Ми з Вами дорослі та відповідальні люди повинні нести не тільки передбачену Законом відповідальність а й моральний тягар за наших дітей.

Від наших дітей - як від нашого майбутнього, так як і від нас з Вами, від нашого сприйняття та виконання вимог законодавства залежить розбудова нашої держави як правового демократичного суспільства, у якому закони приймаються в інтересах на користь громадян, а їх виконання є обов’язковим для усіх.

Леся Романенко, провідний спеціаліст Рожищенського РУЮ