Набувальна давність як спосіб набуття права власності на нерухоме майно

           Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка   добросовісно  заволоділа  чужим  нерухомим майном  і продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти  років,  набуває право власності на це майно (набувальна давність),  якщо  інше  не встановлено ЦКУ. 

         Набуття права  власності  на  земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

         Право власності на  нерухоме  майно,  що  підлягає  державній реєстрації,  виникає  за  набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа,  яка заявляє про давність володіння, може приєднати до  часу  свого  володіння  увесь  час,  протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

            Якщо особа заволоділа майном на підставі договору  з  його власником,  який  після  закінчення  строку  договору не пред'явив вимоги про його  повернення,  вона  набуває  право  власності  за набувальною  давністю  на  нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності.

            Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Світлана Захарчук, головний спеціаліст реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції