У зв’язку з євроінтеграційними процесами та встановленням засад побудови держави, які відповідають міжнародним стандартам, актуальним для України є питання боротьби з корупцією. Для вирішення даної проблеми 14 жовтня 2014 року було прийнято Закон України «Про запобігання корупції», який вступив в силу 26 квітня 2015 року. Вищезгаданий Закон замінив Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» та висвітлює основні зміни, які стосуються аспектів міри відповідальності, державних інституцій та заходів врегулювання конфлікту інтересів.

Даний законодавчий акт був прийнятий з метою визначення основних засад запобігання корупції в Україні, статус превентивного(попереджувального) антикорупційного органу, його завдання і повноваження, механізми попередження корупції, виявлення та покарання корупційних правопорушень та викорінення даного негативного явища з нашого суспільства.

Закон України «Про запобігання корупції» на відміну від попереднього спрямований на застосування превентивних заходів, тобто більша увага приділяється не боротьбі з корупцією, а заходам, які б запобігли виникненню деструктивного (руйнівного) для держави та суспільства явища - корупції.

Одним із важливих для розуміння у діючому Законі є поняття корупції, яке визначено наступним чином: «Використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей». Оскільки поняття корупції є об’ємним, для з’ясування його сутності необхідно визначити наступні ознаки: безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави, дії, пов’язані з корупцією, вчиняються, як правило, умисно, наявність корисливої мети або іншої зацікавленості особи, використання особою свого службового становища всупереч інтересам держави та незаконне одержання особою благ та переваг.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає суб’єктів, на яких поширюється дія даного Закону. До них відносяться:

- особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Президент України, Генеральний прокурор України, так і державні службовці, судді, посадові та службові особи інших державних органів);

- особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (нотаріуси, експерти, арбітражні керуючі);

- особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, наприклад - керівники приватних підприємств. Повний перелік осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» передбачений статтею 3 вищезгаданого Закону.

Основним нововведенням Закону Україну «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року є створення Національного агентства з питань запобігання корупції, діяльність якого спрямована на розробку антикорупційних програм, їх втілення у життя, проведення аналітичної роботи та здійснення контролю стосовно дотримання норм антикорупційного законодавства, а також Національного антикорупційного бюро України, яке покликане здійснювати попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігати вчиненню нових. Національне агентство з питань запобігання корупції є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.

Необхідним для розуміння є поняття «конфлікт інтересів», оскільки Закон України «Про запобігання корупції» виділяє два терміни - «потенційний конфлікт інтересів» (той, який може виникнути у майбутньому) та «реальний конфлікт інтересів» (той, який вже існує). Загалом, конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, тобто коли приватний інтерес не відповідає функціям і завданням держави.

Новелою є також впровадження зовнішніх заходів врегулювання конфлікту інтересів, а саме: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляд обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.

У зв’язку із набранням чинності Закону України «Про запобігання корупції» були внесені зміни  до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за:

-   порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст.172-4 КпАП України) - передбачено штраф від 50 до 125 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Після введення в дію Закону України про запобігання корупції розмір штрафу за таке правопорушення становитиме від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий само розмір штрафу встановлено за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

-  порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст.172-7 КпАП України);

-   порушення встановлених обмежень щодо одержання подарунків (ст.172-5 КпАП України)

Якщо раніше за несвоєчасне подання декларації ст. 172-6 передбачала штраф від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то після внесення змін розмір штрафу складає від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-   невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції (ст.188-46 КпАП України) - відповідальність у вигляді штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До Кримінального кодексу України, відповідно, також внесено зміни (відповідальність за декларування недостовірної інформації (ст.366-1 КК України).

Передбачено штрафні санкції: штраф, мінімальний розмір якого становить сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян; а максимальна межа – п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за кримінальні правопорушення передбачено позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Зверніть увагу також, що Закон передбачає можливість будь - якій особі, якій відомо про факт порушення антикорупційного законодавства, надавати допомогу в запобіганні і протидії корупції, крім того, їй гарантується захист з боку держави. Розгляду підлягають і анонімні повідомлення, вони можуть бути розглянуті, якщо наведена у них інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені, тобто інформація повинна бути конкретною та достовірною.

Леся Романенко, провідний спеціаліст РУЮ