Згідно із Законом України «Про попередження насильства в сім’ї»

виділяють такі обов’язкові ознаки насильства в сім’ї:

1). особами, які страждають від сімейного насильства, можуть

бути тільки члени сім’ї (тобто дія цього Закону не поширюється на сусідів,

розлучених осіб, що продовжують проживати разом, осіб, які зустрічаються,

але не перебувають у шлюбі тощо);

2). діяння кривдника повинно бути протиправним (тобто суперечити

нормам чинного законодавства);

3). діяння призвело або могло призвести до порушення прав члена

сім’ї як людини, так і громадянина;

4). вина кривдника повинна виявлятися у формі умислу, а не

необережності.

           Діяння визнається насильством у сім’ї лише тоді, коли воно порушує

вимоги чинного законодавства та призводить чи може призводити до

порушення конституційних прав і свобод члена сім’ї. Насильство в сім’ї

може мати форму активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо)

або бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє

дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих

наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім’ї, який перебуває в

небезпечному для життя стані).

            Насильством у сім’ї визнаються лише умисні діяння. Це означає,

що особа, яка вчинила насильство, усвідомлювала або повинна

була усвідомлювати характер учинюваних нею дій або бездіяльності,

передбачала або    могла передбачити (виходячи з її фізичного і психічного

стану) можливість настання таких шкідливих наслідків, як заподіяння

моральної шкоди, шкоди фізичному або психічному здоров’ю іншого члена

сім’ї. Необхідно зазначити, що вчинення насильства у стані алкогольного

сп’яніння не виключає можливості особи усвідомлювати і передбачати

настання шкідливих наслідків. Згідно з Кримінальним кодексом України

(далі – КК) особа, яка скоїла злочини в стані сп’яніння внаслідок уживання

алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих засобів, підлягає

кримінальній відповідальності.

             Ознакою насильства в сім’ї є наявність моральної, фізичної або

психічної шкоди здоров’ю члена сім’ї, що заподіяна внаслідок протиправних

діянь.

              Шкода фізичному здоров’ю полягає у тілесних ушкодженнях,

завданих жертві насильства в сім’ї. Відповідно до пункту 1.2 Правил судово-

медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених

наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6, під

тілесними ушкодженнями розуміють порушення анатомічної цілості тканин,

органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх

ушкоджувальних чинників – фізичних, хімічних, біологічних, психічних.

Шкода психічному здоров’ю виявляється у психоневрологічних

розладах, виникненні депресивних та (або) істеричних станів, деструкції

особистості, викривленні психосексуального розвитку тощо. Така шкода

може бути наслідком будь-якого з видів насильства.

           Згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна

шкода полягає:

1). у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у

зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2). у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з

протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3). у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із

знищенням чи пошкодженням її майна;

4). у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної

або юридичної особи.

            Підсумовуючи, можна виділити такі обов’язкові ознаки

насильства в сім’ї:

1). суб’єктами насильства в сім’ї можуть бути тільки члени

сім’ї;

2). діяння кривдника має бути протиправним (тобто

порушувати вимоги чинного законодавства);

3). діяння призвело або могло призвести до порушення прав і

свобод члена сім’ї;

4). вина кривдника має проявлятись у формі умислу.

Леся Романенко, провідний спеціаліст РУЮ