Поняття іпотеки

Іпотека - це застава нерухомості для забезпечення зобов'язань перед кредитором. При іпотечному кредитуванні позичальник отримує кредит на покупку нерухомості. Його зобов'язанням перед кредитором є погашення кредиту, забезпечує виконання а цього зобов'язання заставу нерухомості. При цьому купувати і закладати можна не тільки житло, але й інші об'єкти нерухомості - землю, автомобіль, яхту і т.д. Нерухомість, придбана за іпотечною програмою, є власністю позичальника кредиту з моменту придбання.

Іпотека відома давно і успішно застосовувалася за сотні років до нашої ери в державних утвореннях на території нинішнього Китаю та у Хунну - предків тюркського етносу.

Слово «іпотека» грецького походження. Вперше воно було вжито в законодавстві Солона (VI ст. До н. Е..).

Іпотека - це одна з форм майнового забезпечення зобов'язання боржника, за якої нерухоме майно залишається у власності боржника, а кредитор у разі невиконання останнім свого зобов'язання набуває право отримати задоволення за рахунок реалізації даного майна.

Зобов'язання боржника може бути не тільки банківським, але і зобов'язанням, заснованим на купівлі-продажу, оренди, підряду, іншому договорі, заподіянні шкоди і т. п.

Іпотека забезпечує сплату заставодержателю основної суми боргу за кредитним договором , відсотків за користування кредитом (позиковими засобами), а також інших витрат, пов'язаних з обігом стягнення і реалізацією закладеного майна та відшкодуванням збитків кредитора внаслідок неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Відмінними рисами іпотеки є:

• по-перше, іпотека, як і всякий заставу, по суті, є способом забезпечення належного виконання іншого (основного) зобов'язання - позики або кредитного договору, договору оренди, підряду, відшкодування шкоди тощо;

• по-друге, предметом іпотеки завжди є нерухомість. До нерухомого майна належать земельні ділянки і все, що міцно з ними пов'язано: будівлі, споруди, багаторічні насадження і т. п.;

• по-третє, предмет іпотеки залишається у володінні боржника. Останній залишається власником, користувачем і фактичним власником цього майна;

• по-четверте, договір кредитора і боржника про встановлення іпотеки оформляється спеціальним документом - закладений, яка також підлягає державній реєстрації;

• по-п'яте, при значному перевищенні вартості застави над сумою виданого кредиту іпотека дає можливість отримати додаткові іпотечні позики під заставу того ж майна (друга, третя іпотека).

І нарешті, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого іпотекою, кредитор має право вимагати продажу заставленого майна з публічних торгів.

Таким чином, іпотечний кредит - це кредит, зобов'язання, щодо повернення якого забезпечені заставою нерухомого майна (іпотекою).

Іпотечне кредитування представляє собою цілісний механізм реалізації відносин, що виникають з приводу організації, продажу та обслуговування іпотечних кредитів.

Поняття «іпотека» та «іпотечне кредитування» тісно взаємопов'язані, але не тотожні. Іпотечне кредитування як система фінансово-економічних відносин включає в себе іпотеку як базову підсистему - складову частину або суттєвий елемент у формі безпосередніх заставних технологій.

З іншого боку, іпотечне кредитування - один з видів угоди з нерухомим майном, забезпечення зобов'язань за яким здійснюється за допомогою іпотеки.

 Романенко Леся – провідний спеціаліст

 Рожищенського районного управління юстиції