З метою захисту професійних прав нотаріусів, прав громадян і юридичних осіб та для здійснення відповідних заходів методологічного забезпечення Міністерством юстиції України було направлено відповідний лист до Національного банку України.

За результатом отриманої відповіді від Національного банку України (лист Національного банку України від 12.11.2015 № 18-03010/87063) інформуємо про таке.

Порядок надання банками за заявами нотаріусів довідок стосовно рахунків (вкладів) померлих громадян визначений статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон¹) та пунктом 3.4 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267.

Враховуючи зазначене, Національним банком України до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було направлено листа, у якому зазначено, що відповідно до статей 4, 46 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон²) нотаріуси мають право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Згідно зі статтею 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Частиною третьою статті 62 Закону¹ передбачено, що довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 (далі – Правила), для надання довідок за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів) до банку подається заява за довільною формою.

Довідка складається банком за довільною формою і має містити інформацію про наявність рахунку та залишок коштів на ньому.

Враховуючи вищезазначене, банки у встановленому законодавством порядку зобов’язані за заявами нотаріусів надавати довідки стосовно рахунків (вкладів) померлих громадян.

Пунктом 1.6 глави 1 Правил передбачено, що банки та їх керівники, які винні в порушенні Правил, несуть відповідальність, передбачену статтею 73 Закону¹.

Отже, ненадання банком нотаріусам зазначених довідок, а також недотримання порядку їх надання свідчить про порушення цим банком вимог статті 62 Закону¹, пункту 3.4 глави 3 Правил та є підставою для застосування до банку заходів впливу, визначених статтею 73 Закону¹.

Стосовно неможливості здійснення банком ідентифікації особи відправника запиту (заяви) як нотаріуса зазначаємо наступне.

Згідно зі статтею 3 Закону² нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Відповідно до статті 22 Закону² державний нотаріус має печатку із зображенням Державного Герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером.

Приватний нотаріус має печатку із зображенням Державного Герба України, яка містить слова «приватний нотаріус», його прізвище, ім’я та по батькові, назву нотаріального округу (стаття 26 Закону²).

Також зазначаємо, що наказом Міністерства юстиції України від 13.10.2010 № 2501/5 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку Єдиний реєстр нотаріусів – це комп’ютерна база даних, в якій містяться відомості про державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та нотаріусів України.

Порядок доступу до інформації Єдиного реєстру нотаріусів визначений розділом ІІІ Порядку, яким передбачена можливість отримання доступу до відомостей цього реєстру через визначений веб-сайт, а також шляхом направлення письмових заяв до адміністратора Єдиного реєстру нотаріусів – державного підприємства «Національні інформаційні системи» для отримання інформаційних довідок.

Враховуючи зазначене, у разі виникнення у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» сумнівів щодо дійсності запитів нотаріусів, необхідності здійснення ідентифікації особи відправника як нотаріуса, а також забезпечення під час відправлення нотаріусам інформації, що містить банківську таємницю, її гарантовану доставку та конфіденційність (відповідно до пункту 2.5 глави 2 Правил) Національним банком України рекомендовано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» використовувати відомості, які містяться у Єдиному реєстрі нотаріусів.