Жодна країна, якою демо­кратичною вона не була б, не вільна від корупції, що становить за­грозу державній безпеці та стабільності  демократичних інститутів. Корупція стає дедалі глобальнішою проблемою для світової громад­ськості. Це насамперед стосується України, яка, за оцінками впли­вових міжнародних організацій, є однією з найкорумпованіших дер­жав, де це згубне явище набуло масштабного характеру і має визна­чальний вплив на діяльність судів.

За цих обставин цілком закономірно, що за оцінками впливових міжнародних організацій Україна постійно потрапляє до числа най - корумпованіших держав. Як наслідок, безкарність та масштабність вітчизняної корупції зу­мовлюють негативний імідж кримінальної юстиції, в тому числі й су­дової системи України.  Це зрівнює нашу державу з країнами, які є найкорумпованішими. Ефективна боротьба з корупцією - необ­хідна умова подальшого існування держави. Корупція в інститутах судової влади поширює практику несправед­ливого вирішення судових справ, що завдає шкоди правосуддю.

Такі відносини ставлять судову владу у залежне становище від організованих злочинних угруповань та змушують приймати вигідні для них рішення, тобто порушувати чинне законодавство та суспільні норми, впливають на хід розслідування, розгляд справ у судах, допо­магають уникати відповідальності за протиправну діяльність.

Перші кроки розбудови України як незалежної правової держави відчутно позначилися на діяльності судової влади, розширили функ­ції судів і посилили незалежність суддів, визначивши їх особливий статус, суть якого - заборона впливу на суддів і самостійність при­йняття судового рішення. Незалежність і недоторканність суддів га­рантовані Конституцією України та Законами України «Про статус суддів», «Про судоустрій».

Викривлене сприйняття судової незалежності переросло в суддів­ське свавілля, про що свідчать:

       1. Використання повноважень, наданих для здійснення правосуд­дя, для власного зиску;

       2. Позбавлення громадян захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод унаслідок необ’єктивного розгляду судових справ;

        3. Зловживання особливим статусом у позаслужбовій діяльності;

       4. Уникнення передбаченої законом відповідальності за проти­правні діяння;

       5.  Безпідставне застосування санкцій за неповагу до суду.

 Згідно з Конституцією України, судова влада є однією з держав­них гілок влади. її головне завдання - чинити справедливе правосуд­дя яке здійснюється виключно судами. Юрис­дикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюють суди іменем України, і вони є обов’язковими для виконання на всій території України.Нормативно-правове регулювання кримінальної відповідально­сті суддів як недоторканних осіб, наділених особливим статусом, має низку особливостей та певні процесуальні ускладнення. Відповідно до чинного законодавства, правоохоронні органи фактично позбавле­ні права вести оперативно-розшукові заходи, здійснювати певні проце­суальні дії стосовно суддів. А якщо і вдалося на законних підставах за­документувати хабар, проблематичним є притягнення служителів Феміди до встановленої законом відповідальності. Суддів можна притягти до відповідальності лише з дозволу Верховної Ради. У позаробочий час суддя є недоторканним, за його діяльністю немає контролю. За вчинен­ня злочину будь-якої тяжкості суддів не можна затримати, навіть пояс­нення надати вони відмовляються. Законні вимоги працівників міліції розцінюють як неповагу до суду і погрожують застосувати санкції

Українське суспільство вважає найкорупованішу гілку влади це судову.Високий рівень корумпованості цих органів суттєво підриває довіру населення до держави, яка має захищати його права і свободи.

Найнебезпечнішим різновидом корупції та її основою є хабар­ництво. Суспільна небезпека хабарництва зумовлена тим, що воно підриває авторитет держави, обмежує конституційні права і сво­боди громадян, порушує принцип верховенства права.

Питання боротьби з хабарництвом завжди актуальне для право­охоронних органів, його висвітлюють у засобах масової інформа­ції, вносять до політичних програм партій. Але поки що ситуація ли­шається незмінною, оскільки корупція і хабарництво стали звичним явищем для нашого суспільства, де діє принцип: «хочеш вирішити питання - плати».

Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» тлу­мачить це поняття як використання особою наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержан­ня неправомірної вигоди, або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі, або на її вимогу ін­шим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

Одним із найнебезпечніших кримінально караних видів коруп­ції є хабарництво. Особливу небезпеку становлять вимагання й одер­жання хабарів працівниками судових органів, оскільки саме вони зобов’ язані захищати права та свободи людини й громадянина, слу­жити ідеалам добра і справедливості.

Хабарництво слід розглядати не лише як певну сукупність відпо­відних кримінально караних діянь, а і як соціальне явище, безпосе­редньо пов’язане з основними соціально-економічними процесами в нашій країні. Такі злочини є найнебезпечнішими серед посадових злочинів.

Посилення протидії хабарництву суддів є актуальною проблемою сьогодення.

!. Щоб усунути чинники, які спричиняють розвиток корупції в ор­ганах судової влади, слід внести зміни до Конституції України, Зако­нів України «Про судоустрій України», «Про статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції», привести у відповідність з міжнародними стандартами обсяг суддівської недоторканності, обмеживши її незалеж­ністю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків.

2. Внести зміни в чинний Кримінальний кодекс України

3. Встановити контроль за відповідністю задекларованих доходів державних службовців (зокрема суддів) їхнім витратам, виявленням фактів незаконного збагачення.

4. Залучати на державному рівні громадян до співпраці з право­охоронними органами у виявленні корупціонерів (зокрема суддів).

Отже, проблема протидії корупції у сфері правосуддя є однією з найактуальніших соціальних, політичних і правових проблем. Адже, проголошуючи своє рішення від імені України, корумпований суддя підриває насамперед авторитет держави. Повага до рішень судів за­лежить від того, чи вірить суспільство у непідкупність суддів. Неза­лежна та гідна поваги система судових органів є основою справедли­вості в державі. Кожен суддя зобов’язаний дотримуватися високих стандартів поведінки, утверджуючи непідкупність і незалежність су­дової влади. Важливо, щоб судова система держави гарантувала чес­не та ефективне судочинство.

   Валерій Галас, начальник Рожищенського РУЮ