Згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Неправомірна вигода це нове визначення «хабара» за чинним Кримінальним Кодексом України.  Тому, роз’яснюючи питання отримання і давання хабара ми говоримо і про правомірну вигоду.  

    Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від від 26.04.2002 N 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що  службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій,  які вона могла або повинна  була  виконати  з  використанням наданої  їй влади,  покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків,  або таких,  які вона не повноважена   була   вчинювати,   але  до  вчинення  яких  іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки  своєму  службовому становищу.

   Одержання службовою   особою   незаконної   винагороди    від підлеглих чи підконтрольних осіб за протегування чи потурання,  за вирішення на їх користь питань,  які входять  до  її  компетенції, також слід розцінювати як одержання хабара.

  Дії винних належить визнавати даванням і одержанням хабара  й у  тих  випадках,  коли умови одержання матеріальних цінностей або послуг хоча спеціально і не обумовлювались,  але учасники  злочину усвідомлювали, що особа дає хабар з метою задоволення тих чи інших власних інтересів або інтересів третіх осіб.

  Об'єктивна сторона  злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу полягає в одержанні хабара в будь-якому  вигляді.  Оскільки  виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває  за  межами  об'єктивної  сторони даного злочину,  відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар,  був  чи  не  був  він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.

    Оскільки  одержання  хабара  є  корисливим злочином,  його предмет має виключно майновий  характер.  Ним  можуть  бути  майно (гроші,  цінності  та інші речі), право на нього (документи,  які надають право  отримати  майно,  користуватися  ним  або  вимагати виконання  зобов'язань  тощо),  будь-які  дії  майнового характеру (передача майнових вигод,  відмова від них,  відмова від  прав  на майно,   безоплатне  надання  послуг,  санаторних  чи  туристичних путівок, проведення будівельних або ремонтних робіт тощо).

   Послуги, пільги і переваги,  які не мають майнового характеру (похвальні характеристика чи виступ у  пресі,  надання  престижної роботи тощо), не можуть визнаватися предметом хабара. Одержання їх може розцінюватись як  інша  (некорислива)  заінтересованість  при зловживанні  владою чи службовим становищем і за наявності до того підстав кваліфікуватися   за   відповідною  частиною  ст.  364  КК.

    Склад злочину,  передбаченого ст.  368  КК,наявний не лише тоді,  коли службова особа одержала хабар для себе особисто,  а й тоді,  коли вона зробила це в інтересах близьких їй осіб (родичів,  знайомих тощо). При цьому не має значення, як саме фактично було використано предмет хабара.

    Давання й одержання хабара тісно пов'язані умислами  осіб, які  вчинюють  ці злочини.  Якщо особа,  вручаючи службовій  особі незаконну винагороду,  з  тих   чи інших причин не усвідомлює,  що дає   хабар  (наприклад,  у  зв'язку  з  обманом  чи  зловживанням довірою),  вона не  може  нести  відповідальність  за  давання,  а службова особа - за одержання хабара.  Дії останньої за  наявності до  того  підстав  можуть кваліфікуватись як зловживання владою чи службовим становищем,  обман покупців або  замовників,  шахрайство тощо.

Валерій Галас, начальник Рожищенського РУЮ