Також є дуже поширеним явищем, яке зачіпає мільйони дітей по всьому світу. Жорстоке поводження над дитиною відбувається найчастіше з боку близьких, в основному батьків. Воно може бути викликано низькою успішністю чада в школі, небажанням виконувати вказівки батьків. У випадку з маленькими дітьми – їх капризи, істерики, плач і непослух. У силу того що більшість мам і тат не знають правил виховання дітей, вони використовують насильницьку тактику впливу. Діти, які зазнали насильства, часто страждають депресіями, володіють низькою самооцінкою, на їх тілі часто спостерігаються всілякі травми у вигляді порізів, синців, синців, подряпин, і інших ран.

Ознаками фізичного насильства можуть бути:

·                     синці, порізи і рани на тілі та обличчі дитини;

·                     страх дитини перед фізичним контактом з дорослими. Наприклад, дитина панічно боїться навіть найменших дотиків до себе, спроба взяти його за руку може закінчитися істерикою;

·                     пасивна поведінка дитини в школі. Він починає раптово відставати в знаннях, не приймає участі у шкільних заходах, відмовляється контактувати з оточуючими.

Найстрашніше: фізичне насильство над дитиною формує в ньому розуміння того, що, завдяки фізичній силі, можна домогтися всього. А це, у свою чергу, призводить до того, що раніше пригноблений дитина виростає на нещадного тирана і також, на прикладі своїх батьків починає всього добиватися силою. Будь-яка проблема, що виникла на його шляху, найменший непорозуміння у спілкуванні з кимось буде закінчуватися бійкою. Йому буде набагато складніше будувати сім'ю, заводити друзів і адаптуватися в суспільстві.

Якщо вчасно втрутитися в події і зупинити жорстоке поводження по відношенню до дитини, то наслідків після нанесеної травми буде менше. Своєчасна психологічна допомога дітям, постраждалим від насильства дорослих, допоможе їм забути минуле і поглянути на світ по-іншому.

 Леся Романенко, провідний спеціаліст РУЮ